Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Новини

Перестало битися серце В’ячеслава Степановича Брюховецького

2026-11-13T09:07:08+02:00

12 листопада перестало битися серце Героя України, видатного літературознавця, педагога, журналіста, громадського діяча, одного із засновників Народного Руху України, ініціатора відродження Києво-Могилянської академії, її першого та почесного президента В’ячеслава Степановича Брюховецького (1947-2026).

В’ячеслав Степанович належав до тих людей, які не просто мріяли про незалежну Україну, а й творили її своєю громадянською мужністю та волею до перемоги. У 1991 році, коли Україна лише здобувала незалежність, він узявся за втілення ідеї, що багатьом здавалася нездійсненною: відродити Києво-Могилянську академію. Завдяки його невтомній праці, геніальній інтуїції та візії майбутнього української вищої освіти Могилянка стала одним із найуспішніших проєктів і символів незалежної України.

Поєднавши традиції старої Академії з найкращими практиками сучасних західних закладів вищої освіти, відроджений Національний університет «Києво-Могилянська академія» відкинув пострадянську спадщину, ставши прикладом першого інноваційного, повністю україномовного, некорумпованого й патріотичного університету з динамічною та вимогливою спільнотою, об’єднаною спільними цінностями і чеснотами.

Саме тут у 1996 році були відкриті перші магістерські програми, а у 2008 році – створена Докторська школа з першими структурованими програмами підготовки докторів філософії. Тут утвердилися справжнє студентське самоврядування, особлива внутрішня культура взаємної довіри і поваги, атмосфера творчості й свободи, увага до критичного мислення.

Ці принципи визначали не лише університетське життя, а й громадянську позицію Могилянки. Академія стала активною учасницею Помаранчевої революції (2004–2005) та Революції Гідності (2013–2014), відстоювала принципи університетської автономії в Консорціумі з університетської автономії (2005–2010).

Але чи не найважливішим здобутком В’ячеслава Брюховецького стали люди – покоління могилянців, які беруть відповідальність за свою країну. Сьогодні вони працюють у державному управлінні, науці, освіті, дипломатії, медіа, бізнесі та громадському секторі, а також захищають Україну на фронті.

Втрата В’ячеслава Брюховецького непоправна для могилянської спільноти й усієї України. Але справа його життя живе. Вона живе у відродженому ним університеті, у людях, яких він об’єднав і надихнув, у цінностях, які він відстоював, а також у майбутньому, заради якого він працював.

Світла Пам’ять Великій Людині – В’ячеславу Степановичу Брюховецькому.

Щирі співчуття родині, близьким, друзям, колегам і всій могилянській спільноті.

Могилянка співімплементуватиме новий великий проєкт «Горизонт Європа» у сфері протидії гендерно зумовленому насильству

2026-11-12T15:16:07+02:00

У 2026-2029 роках кафедра міжнародного та європейського права НаУКМА, спільно із низкою потужних міжнародних партнерів, імплементуватиме трирічний проєкт «Відстеження та протидія гендерно зумовленому насильству, вчиненому за допомогою технологій, на основі науково-обґрунтованих підходів у континуумі конфлікту та прихистку в Європі» (TRACE) за підтримки Європейської дослідницької виконавчої агенції Рамкової програми «Горизонт Європа».

Проєкт TRACE — це 3-річний науковий проєкт в межах рамкової програми «Горизонт Європа». Його мета — створення першої системної бази доказів щодо гендерно зумовленого насильства, вчиненого за допомогою технологій (Т-ГЗН), у ситуаціях збройного конфлікту, під час переміщення та пошуку прихистку.

Т-ГЗН стосується актів гендерно зумовленого насильства, скоєних, спричинених або посилених за допомогою цифрових технологій. Незважаючи на зростаюче визнання цього явища як серйозної проблеми, транснаціональна та кумулятивна динаміка Т-ГЗН у контексті збройного конфлікту та вимушеної міграції залишається недостатньо дослідженою. TRACE вивчатиме, як цифрові системи сприяють та посилюють ГЗН, а також створить відповідні інструменти для запобігання, розпізнавання та реагування.

Проєкт досліджує, як саме кривдники використовують цифрові технології як зброю для цілеспрямованого таргетування, завдання шкоди та контролю над переміщеними особами, для яких технології можуть бути як життєво важливими, так і небезпечними. Використовуючи змішаний метод і міждисциплінарний дизайн, TRACE поєднує розпізнавання образів на основі штучного інтелекту, правовий аналіз та якісні дослідження, орієнтовані на постраждалих, у семи країнах.

TRACE запроваджує модель подвійного континууму: континуум збройний конфлікт-переміщення-прихисток, що відстежує цифрову шкоду в часі та просторі, та континуум онлайн-офлайн, що фіксує, як віртуальне та фізичне насильство перетинаються. Результати дослідження сприятимуть імплементації Стамбульської конвенції і Директиви ЄС щодо підтримки постраждалих від особливо сенситивних злочинів. Проєкт також посилить раннє попередження і надасть рекомендації для подолання Т-ГЗН.

Консорціум об’єднує 15 партнерів, включаючи університети, юристів-практиків, правозахисні організації та організації, очолювані самими постраждалими. Керівницею Української частини проєкту є Катерина Бусол, доцентка кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА. До Української команди проєкту також входять КНУ ім. Тараса Шевченка (лідерка — Альбіна Басиста) та правозахисна організація TruthHounds (лідерка — Поліна Оверченко).

Катерина Бусол про важливість і роль проєкту для України:

«Говорячи про технології, ми часто уявляємо надсучасні інструменти, зокрема штучний інтелект. Водночас навіть базові або давно відомі технології можуть використовуватися як для розслідування міжнародних злочинів, так і для їх учинення. Так, у своєму звіті за жовтень 2025 року Слідча комісія ООН щодо України вказала, що масове поширення російськими військовими фото- та відеоматеріалів насильства над українцями становить окремий воєнний злочин — наругу над людською гідністю.

Додаючи цей, на перший погляд, «базовий» технологічний компонент, Росія тероризує не лише безпосередньо потерпілих і їхні родини, які отримують жахливі зображення. Кремль також надсилає залякувальний сигнал іншим державам, зокрема країнам-членам НАТО: подібні злочини можуть бути вчинені й проти них, у разі підтримки України».

Координатор проєкту — Бірмінгемський університет (Великобританія). Члени міжнародного консорціуму — Університет Західного Онтаріо (Канада), Башкентський університет (Туреччина), Міжнародна академія Нюрнберзьких принципів (Німеччина),Уппсальський університет (Швеція), Лейпцизький університет (Німеччина), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна), Університет Шеффілда (Великобританія), Університетський коледж Лондона (Великобританія), Фонд «Жіночі ініціативи за гендерну справедливість» (Нідерланди), неурядова організація «Yazda Al Iraq» (Ірак), Асоціація «HayataDestekDerneği» (Туреччина), неурядова організація «TruthHounds» (Україна), Асоціація «StoptheTraffik» (Великобританія).

22–24 жовтня 2026 року в Стамбулі відбувся міжнародний науковий воркшоп «The Wider Black Sea Security 2030: Threats and Geopolitical Challenges»

2026-11-04T07:29:43+02:00

22–24 жовтня 2026 року в Стамбулі відбувся міжнародний науковий воркшоп «The Wider Black Sea Security 2030: Threats and Geopolitical Challenges» («Безпека широкого Чорноморського регіону до 2030 року: загрози та геополітичні виклики»), організований за підтримки програми НАТО Science for Peace and Security у співпраці зі Стамбульським університетом Меденієт та кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (співкерівник проекту від НаУКМА доктор політичних наук Микола Гнатюк).

Захід об’єднав науковців, дипломатів і експертів з міжнародних відносин та безпеки для обговорення ключових викликів Чорноморського регіону та перспектив його безпеки до 2030 року. Особливу увагу учасники приділили наслідкам російської агресії проти України, трансформації регіонального безпекового середовища, зміні військово-стратегічного балансу в Чорному морі та їхньому впливу на європейську й трансатлантичну безпеку. У центрі дискусій також були геополітичні суперечності, регіональна співпраця та можливі сценарії розвитку безпекової ситуації в ширшому Чорноморському регіоні.

Кафедру політології представили:

Микола Гнатюк, доцент кафедри політології, співкерівник проекту
Маргарита Чабанна, завідувач кафедри політології
Тарас Кузьо, професор кафедри політології
Аня Міхр, DAAD-професорка кафедри політології
Дарія Сингаєвська, викладачка, аспірантка кафедри політології
Олександр Вегержинський, аспірант кафедри політології

За результатами обговорення передбачено підготовку колективної наукової праці, присвяченої ключовим загрозам і геополітичним викликам безпеці Чорноморського регіону до 2030 року.

У Могилянці відбувся Міжнародний тиждень відкритого доступу 2026: цифрові інструменти, відкриті дані та інновації в освіті

2026-10-28T16:29:50+02:00

З 19 по 23 жовтня 2026 року проходила масштабна міжнародна подія — Міжнародний тиждень Відкритого Доступу 2026 (International Open Access Week 2026).

Організатором події виступила Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія» у партнерстві з Державною Науково-Технічною Бібліотекою України; Громадською організацією «Українська сучасна цифрова наука»; ТОВ «Академія Цифрового Розвитку»; Українським Католицьким Університетом.

Програма тижня охопила широкий спектр питань: від практичного застосування штучного інтелекту в наукових дослідженнях та створення відкритих освітніх просторів до нормативно-правового регулювання відкритої науки й SEO-оптимізації інституційних репозитаріїв.

Ключові події та вебінари тижня

День 1 (19 жовтня): Старт події, AI-інструменти та екосистема відкритої науки

Офіційне відкриття: Захід відкрила Ольга Полюхович (канд. філол. наук, доц., Віцепрезидентка з науково-навчальних студій НаУКМА), наголосивши на важливості розвитку відкритих наукових практик та підтримці освітньої інфраструктури в умовах сучасних викликів.
Інтелектуальний пошук з Consensus AI: Світлана Чуканова (канд. пед. н., директорка НБ НаУКМА) продемонструвала роботу інструменту на основі ШІ — Consensus AI. Учасники розібрали відмінності між семантичним аналізом та класичним пошуком за ключовими словами, а також розглянули рекомендовані алгоритми для систематичних оглядів літератури.
Екосистема відкритої науки в Україні: Тетяна Ярошенко (канд. іст. н., доц., заступниця директора ДНТБ України,старший науковий співробітник Науково-дослідної частини НаУКМА) висвітлила законодавчі вимоги Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», шість основних стовпів відкритої науки та презентувала результати опитування 700 українських науковців. Також було анонсовано запуск пілотного проєкту Національного репозитарію дослідницьких даних з 1 грудня.
Практика в Zenodo Sandbox: Світлана Чуканова провела практичний інтенсив із роботи в «пісочниці» Zenodo Sandbox, продемонструвавши процес створення акаунту, завантаження матеріалів та заповнення метаданих.
Відкрита освіта та проєкт DigiUni: Лариса Човнюк (Віцепрезидентка з міжнародного співробітництва НаУКМА) презентувала 4-річну ініціативу Erasmus+ DigiUni для створення єдиної цифрової освітньої екосистеми віртуальної мобільності. Аліна Синицька (керівниця Центру навчальних та інноваційних технологій Українського Католицького Університету) представила детальний аналіз 10 вимірів відкритої освіти та міжнародний досвід (Австрія, Німеччина, Франція, Шотландія).

День 2 (20 жовтня): E-learning та нова архітектура навчання під час криз

Вебінар «E-learning і відкриті дані: нова архітектура навчання в умовах непередбачуваних викликів» Тетяна Дмитренко (докт. ек. н., ст. дослідник, Голова Правління ГО «Українська сучасна цифрова наука») розповіла про
- гнучкість освітнього процесу через поєднання синхронного та асинхронного навчання (Moodle, короткі відео, анімація) для адаптації до умов нестабільного зв'язку.
- практичний досвід розробки освітніх курсів із фінансової безпеки, цифрової грамотності, криптоактивів та кібербезпеки у співпраці з Мінцифрою, Кіберполіцією та блокчейн-аналітиками.
- забезпечення безкоштовного доступу до ресурсів за підтримки міжнародних партнерів (ООН, Рада Європи, Єврокомісія) та застосування ШІ як підсилюючого інструменту для викладача.

День 3 (21 жовтня): Створення освітньо-наукових просторів із Google та ШІ

Вебінар «Відкритий доступ до знань без зайвих витрат: створюємо сучасний освітньо-науковий простір із Google Сайтами та ШІ-помічниками Gemini та Gemini Notebook» провела Антоніна Букач (директорка ТОВ «Академія Цифрового Розвитку», сертифікований тренер Google for Education). В ході вебінара учасники працювали в інтерактивному режимі безпосередньо із спеціально створеним сайтом супроводу вебінару, опановуючи практичні навички конструювання навчальних вебресурсів та інтеграції штучного інтелекту в освітній процес.

День 4 (23 жовтня): Видимість та SEO-аналіз інституційних репозитаріїв

Вебінар «Оцінювання доменного авторитету репозитарію eKMAIR за допомогою MozBar» провела Валентина Редько (координаторка інституційного репозитарію eKMAIR, Наукова бібліотека НаУКМА). Під час вебінару спікерка поділилась наступними результатами дослідження:
- аналіз за допомогою інструменту MozBar показав високий показник доменного авторитету репозитарію eKMAIR — 53 зі 100 (завдяки належності до домену університету), що робить його висококонкурентним серед вишів України.
- показник спаму (Spam Score) становить лише 1%, що підтверджує високу довіру пошукових систем.
- визначено ключові напрями для підвищення видимості публікацій (виправлення довжини заголовків, тегів H1, застосування OCR для PDF-файлів, нарощування якісних зовнішніх посилань та активне залучення авторів до розповсюдження прямих посилань на власні праці).

Підсумки та стратегічні орієнтири

Міжнародний тиждень Відкритого Доступу 2026 об'єднав понад сотню науковців, освітян, фахівців інформаційно-бібліотечної справи, дослідників. За результатами проведених сесій окреслено наступні кроки:

Розвиток репозитаріїв та відкритих даних: Технічне вдосконалення eKMAIR, підготовка до випробування Національного репозитарію дослідницьких даних та розробка спеціалізованих вебінарів із роботи з конфіденційними даними для науковців.
Цифрова освіта та мобільність: Продовження розробки курсів у межах проєкту DigiUni та розширення віртуальної мобільності між українськими університетами.
Впровадження ШІ: Подальша інтеграція інструментів штучного інтелекту (Consensus, Gemini, NotebookLM) у науковий пошук та освітню педагогіку.

Дякуємо всім спікерам, співорганізаторам та учасникам за активну роботу, дискусії та внесок у розбудову відкритої науки в Україні!

Записи вебінарів доступні на каналі НБ НаУКМА

Список відтворення відео заходів

Презентації доповідачів доступні в архіві eKMAIR

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/41921

Могилянка долучиться до формування ефективної політики розширення ЄС в новому горизонтівському проєкті

2026-10-22T13:21:18+03:00

У 2026-2029 роках кафедра міжнародного та європейського права НаУКМА, спільно з Інститутом Європейського університету у Флоренції та низкою потужних міжнародних партнерів, імплементуватиме проєкт «Розуміння розширення ЄС для громадян, разом з громадянами та самими громадянами» (CitiSense) за підтримки Європейської дослідницької виконавчої агенції Рамкової програми «Горизонт Європа».

Проєкт СitiSense — це 3-річний науковий проєкт в межах рамкової програми «Горизонт Європа», орієнтований на вирішення проблеми проведення більш ефективної та стійкої політики розширення шляхом сприяння розумінню її впливу на безпеку, економіку та суспільство серед громадян за допомогою інноваційного потрійного підходу: «для громадян» шляхом надання чітких доказів щодо витрат та вигод розширення та нерозширення;

«з громадянами» шляхом систематичного аналізу ставлення, сприйняття та занепокоєнь громадськості; та «громадянами» шляхом створення прямих можливостей для участі в дебатах та спільній розробці рішень. Новизна CitiSense полягає в тому, що проєкт розглядає громадян не як пасивних одержувачів знань, а як співтворців доказів, діалогу та політичних рекомендацій.

CitiSense об’єднує 16 партнерів консорціуму — університети, аналітичні центри та громадські організації — для дослідження безпекових, економічних та суспільних аспектів розширення як у державах-членах, так і в країнах-кандидатах. Він базується на попередніх горизонтівських проєктах, адаптуючи та масштабуючи перевірені формати, такі як Молодіжні лабораторії, Мережі громадянського суспільства та Експертні центри. Проєкт розширює попередні дослідження, застосовуючи нові методи та оригінальні дані. Проєкт використовує багатометодний дизайн дослідження. CitiSense генеруватиме широкий спектр результатів: багатовимірні інструменти для політиків, адміністраторів, освітян та громадянського суспільства, що інтегруватимуть дані громадської думки, аналіз витрат і вигод та сценарії прогнозування з посібниками для механізмів участі, такими як хакатони, громадянські асамблеї та молодіжні лабораторії. Він також створить цифровий посібник «30 найпоширеніших запитань щодо розширення», загальноєвропейську колекцію звітів про країни, написаних студентами, освітні ресурси для шкіл та мультимедійні формати (подкасти, відеоролики в Instagram та інтерактивну художню виставку). Разом ці результати забезпечать доступні, зручні для користувача та поширення ресурси, що сприятимуть прозорій комунікації та інклюзивному формуванню політики, а також підживлюватимуть громадські дебати щодо розширення ЄС.

Керівниця проєкту в НаУКМА, доцентка кафедри міжнародного та європейського права, Оксана Головко-Гавришева, про проєкт і його роль:

«Процес розширення Європейського Союзу завжди є у фокусі громадськості як держав-членів ЄС, так і тих країн, які приєднуються. Цей проєкт завдяки моделі «потрійного підходу», сподіваємося, допоможе у практичній площині в процесі приєднання України до ЄС краще розуміти усі аспекти членства і в Україні, і за її межами».

Координатор проєкту — Інститут Європейського університету (Італія). Члени міжнародного консорціуму –Маастрихтський університет(Нідерланди), Міжнародний центр оборони та безпеки (Естонія), Інститут міжнародних відносин — IAI (Італія),Центрально-Європейський університет(Австрія), Університет Дуйсбург-Ессен (Німеччина), Інститут європейської політики (Німеччина), Європейське партнерство за демократію (Бельгія), Стокгольмський університет (Швеція), Трансєвропейська асоціація політичних досліджень (Бельгія), Університет Коменського в Братиславі (Словаччина), Університет SWPS(Польща), Державний університет Іллі (Грузія), Інститут європейських політик та реформ (Молдова), Інститут демократії «Соціетас Цивіліс» Скоп'є (Македонія).

Міжнародний тиждень Відкритого Доступу 2026

2026-10-13T13:33:00+03:00

Шановна спільното,

Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Державна науково-технічна бібліотека України
Громадська організація «Українська сучасна цифрова наука»
ТОВ «Академія Цифрового Розвитку»

запрошують вас долучитися до Міжнародного тижня Відкритого Доступу 2026, який відбудеться 19—25 жовтня 2026 року.

Цьогорічна тема — «The Cost of Knowledge» (Ціна знання) — спонукає до відкритої розмови про те, як відкритий доступ може сприяти справедливому обміну знаннями, долати суспільні нерівності та підтримувати принципи відкритої науки.

Програма заходів за покликанням

Як долучитися?

Вебінари відбуватимуться онлайн за покликаннями, зазначеними в програмі біля відповідних заходів
Очні консультації проходитимуть у Науковій бібліотеці НаУКМА (корпус 1, кімната 120).

Чому це важливо?

Міжнародний тиждень Відкритого Доступу — це можливість об’єднати зусилля наукової спільноти, обговорити сучасні виклики відкритої науки та знайти шляхи для справедливого поширення знань. Відкритий доступ сприяє інноваціям, підтримує ефективну державну політику та є ключовим у боротьбі з глобальними викликами, такими як зміна клімату та загрози громадському здоров’ю.

Долучайтеся до наших подій, щоб дізнатися більше про відкритий доступ, поділитися досвідом і зробити внесок у розвиток відкритої науки!

Більше про Міжнародний тиждень Відкритого Доступу на офіційному сайті заходу

Просимо заповнити форму реєстрації

Чекаємо на вас!

Науковий центр НаУКМА долучився до нового проєкту «Горизонт Європа» з посилення вторинної профілактики ішемічної хвороби серця

2026-10-13T06:47:13+03:00

Центр психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМАспільно із Лондонською школою гігієни та тропічної медицини, а також консорціумом міжнародних партнерів у 2026—2031 роках імплементуватиме великий проєкт «Посилення вторинної профілактики ішемічної хвороби серця в сільській місцевості України та Болгарії: консорціум SPIDR» за підтримки Європейського виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових справ (HaDEA) Рамкової програми «Горизонт Європа».

Проєкт SPIDR — це 5-річний науковий проєкт у межах рамкової програми «Горизонт Європа», представлений потужним консорціумом відомих міжнародних освітніх, наукових, медичних та громадських інституцій, покликаний покращити вторинну профілактику ішемічної хвороби серця (ІХС) у Східній Європі. Особливу увагу в проєкті приділено недостатньо обслуговуваним та неблагополучним верствам населення в Україні та Болгарії, де тягар захворювань є одним з найвищих у світі. Проєкт SPIDR спільно розроблятиме, оцінюватиме та поширюватиме стратегії зміцнення системи охорони здоров'я, які сприятимуть більш активному впровадженню у лікування ІХС інтервенцій, рекомендованих Європейським кардіологічним товариством. Пакет допомоги включатиме клінічно доведені, але недостатньо впроваджені інтервенції, зокрема антигіпертензивні препарати, антитромбоцитарна та ліпідознижувальна терапія, відмова від куріння, кардіологічна реабілітація на основі фізичних вправ, а також скринінг та інтервенції при супутніх психічних розладах.

З метою розробки ефективних і контекстуально релевантних стратегій впровадження SPIDR до спільного процесу співпроєктування будуть залучені зацікавлені сторони з усієї системи охорони здоров'я, включаючи пацієнтів, опікунів, медичних працівників та політиків. Науково обґрунтовані підходи до впровадження, такі як переведення медичної допомоги до первинних закладів, розподіл завдань з неспеціалізованими працівниками та підтримка пацієнтів через мобільні повідомлення, мережі взаємодопомоги та спрощені схеми прийому ліків, будуть адаптовані проєктом до місцевих потреб. Важливо, що для зменшення фрагментації в догляд за хворими на ІХС проєкт також інтегруватиме скринінг психічного здоров'я та інтервенції. Проєкт оцінить доцільність зазначених інтервенцій, удосконалить стратегії та проведе повноцінне випробування для оцінки результатів впровадження і його ефективності. Він оцінить вплив оновлених стратегій впровадження на здоров'я та розробить дорожні карти для підтримки їх стійкості. Кінцевою ж метою проєкту є зменшення нерівності у сфері охорони здоров'я та посилення догляду за хворими на ІХС серед малозабезпечених та знедолених верств населення в регіоні.

Своїми думками і планами щодо нового великого проєкту поділився його керівник в НаУКМА, доктор медичних наук, Сергій Богданов: «Сьогодні ми маємо достатньо наукових доказів щодо ефективних інтервенцій вторинної профілактики ішемічної хвороби серця — це не питання пошуку нових методів лікування, а питання їх реального впровадження. Розрив між тим, що доказова медицина пропонує пацієнту, і тим, що він фактично отримує на рівні первинної ланки, залишається суттєвим, а існуючі підходи до впровадження — фрагментованими та часто не адаптованими до контексту. Мета проєкту SPIDR — визначити, які саме стратегії впровадження здатні подолати цей розрив в умовах повномасштабної війни, коли система охорони здоров'я працює під безпрецедентним навантаженням, і всебічно перевірити їх ефективність у межах порівняльного дослідження. Ми робимо це у тісній співпраці з Центром громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, Академією сімейної медицини України та міжнародним консорціумом на чолі з Лондонською школою гігієни та тропічної медицини — і вважаємо, що досвід, здобутий в Україні, буде значущим не лише для нашої країни, а й для інших систем охорони здоров'я, що працюють в умовах обмежених ресурсів та кризи».

Координатор проєкту — Лондонська школа гігієни та тропічної медицини (Великобританія). Члени міжнародного консорціуму — Інститут превентивних досліджень та епідеміології імені Лейбніца (Німеччина), Університетський медичний центр Утрехта (Нідерланди), Школа менеджменту SDA Bocconi (Італія),Академія сімейної медицини України(Україна), Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України (Україна), Європейський інститут охорони здоров’я (Болгарія), Науково-дослідний центр психології здоров'я (Болгарія), Асоціація фахівців з розв’язання конфліктів та соціальної і психологічної підтримки «Слова допомагають» (Україна), Всесвітня організація охорони здоров’я (Швейцарія), Оксфордський університетський лікарняний траст Національної служби здоров'я (Великобританія).

День Академії 2026

2026-10-12T08:54:19+03:00

Упродовж 411 років Могилянка залишається місцем, де людські рішення стають початком змін, значно більших за саму Академію. У 1615 році Галшка Гулевичівна передала свою садибу для братського монастиря і школи. У 1632 році Петро Могила заклав основи Київського колегіуму, запровадивши нову для свого часу модель освіти. А в 1991 році спільнота однодумців узялася відроджувати Академію — як університет, що змінить уявлення про вищу освіту в незалежній Україні.

І сьогодні історія Могилянки триває завдяки рішенням людей стати на захист України зі зброєю в руках. Серед тих, хто зробив цей вибір, — чимало могилянців і могилянкинь. Наші вдячність і шана тим, хто віддав життя в боротьбі з агресором.

Цьогоріч до Дня Академії ми підготували серію подій, присвячених різним періодам могилянської історії: від складних сторінок минулого й мистецької колекції до перших років відродження Академії та традицій, які живуть у Могилянці й донині.

Приходьте. Бо історія Могилянки — це не лише про тих, хто був до нас. Це й про нас із вами.

«(Не)однозначна історія КМА: від Феофана Прокоповича до російських студій. Який внесок (випускників) Академії у розбудову і руйнування Російської імперії»

13 жовтня, 16:30

6 корпус, Центр польських і європейських студій, підвальне приміщення, вхід із 2 плацу

РЕЄСТРАЦІЯ

Дискусія про неоднозначну роль вихованців Києво-Могилянської академії в історії Російської імперії.

Якою ми знаємо історію Києво-Могилянської академії сьогодні? Яке місце в ній посідають постаті та періоди, що не вписуються в усталений образ Академії? І яку роль Могилянка може відігравати сьогодні в критичному осмисленні імперської спадщини?

Спікери:

Марина Ткачук — докторка філософських наук, професорка кафедри філософії і релігієзнавства НаУКМА, упорядниця, наукова редакторка та співавторка двотомної енциклопедії «Київська духовна академія в іменах: 1819–1924»;
Максим Яременко — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії НаУКМА, керівник Науково-дослідного центру «Спадщина Києво-Могилянської академії»;
Тимур Демчук — старший викладач кафедри політології НаУКМА, керівник корпоративних навчальних програм у Києво-Могилянській бізнес-школі (KMBS), співзасновник і викладач курсу «Держава і політика» програми «Змінотворці».

Модератор: Антон Суслов, президент Асоціації випускників КМА.

«Імена»
Виставка портретів із мистецької колекції НаУКМА

14—16 жовтня
Де: «Колізей» / «ПідWall»

«Могилянка в художніх текстах»

14 жовтня, 18:00

Де: «ПідWall»

Спікерка — Владислава Осьмак, директорка КМЦ

Лекція про те, як Києво-Могилянська академія постає в літературних текстах. Подія відбудеться в межах проєкту «Читаємо Київ».

Фотосушка: перші роки відродженої Могилянки

14–25 жовтня

Де: хол 1 корпусу

15 жовтня — День Академії

09:00 — вшанування пам’яті полеглих могилянців

Збір біля Стіни пам’яті та покладання квітів.
1 корпус, 2 поверх, біля Стіни пам’яті

11:00 — «Чистий Сковорода»

Щорічна могилянська традиція до Дня Академії.

Цьогоріч подія відбудеться у гібридному форматі: об 11:00 збираємося біля пам’ятника Григорію Сковороді та вирушаємо урочистою ходою до «ПідWall», де об 11:30 продовжимо святкування.

У програмі — промови, символічне миття Сковороди, благодійний ярмарок, музичні виступи та інші активності.

У разі якщо за 20 хвилин до початку акції буде оголошено повітряну тривогу, збір біля пам’ятника скасовується, а подія розпочнеться безпосередньо в «ПідWall».

15:00–16:00, «ПідWall» — урочисте засідання

16:00–17:00, «ПідWall» — концерт вокального дуету «ТЕЛЬНЮК: сестри»

17:00–18:30, «ПідWall» — частування

Лекція Антона Потєхіна про настінні розписи Благовіщенської церкви

17 жовтня, 14:00

Де: підвал Музею НаУКМА та Благовіщенська церква
Тривалість: до 1,5 години

Лекція про історію та особливості настінних розписів Благовіщенської церкви Києво-Могилянської академії.

Спільно зі шведськими партнерами Могилянка здобула підтримку Фонду балтійських та східноєвропейських досліджень

2026-09-16T14:50:51+03:00

У 2026-2028 роках НаУКМА імплементуватиме науковий проєкт спільно з Седертернським університетом за фінансування Фонду балтійських та східноєвропейських досліджень, присвячений громадянським правам маргінілізованих меншин серед військових в Україні.

Проєкт є 3-річним дослідженням, яке проводить команда міжнародних науковців з метою дослідити, за яких умов маргіналізовані меншини можуть ефективно посилатися на свій військовий досвід, щоб здобути громадянські права.

Служба в армії вже давно пов'язана з поняттям громадянства, оскільки обов'язки та права взаємопов'язані. Українські «веселкові солдати» спиралися на цей історичний зв'язок, вимагаючи громадянських прав в обмін на свою пролиту кров.

У цьому новаторському проєкті, команда науковців проєкту звертається до їхнього досвіду, щоб дослідити, чи може звернення до жертви воєнного часу наблизити сексуальні (ЛГБ) та гендерні (Т) меншини до громадянства «першого класу». Для вивчення ефективності цієї риторичної стратегії проєкт використовуватиме поєднання низки методів:

Аналіз контенту друкованих та цифрових медіа, щоб відстежити висунуті заяви та норми, на які було посилання;
Інтерв'ю з ЛГБТ-активістами і активістками та державними службовцями і службовицями;
Оцінку впливу їхніх аргументів на громадську думку у воєнній Україні за допомогою оригінального експериментального опитування.

Проєкт розширює горизонти вже існуючих досліджень, пропонуючи нову історію про те, як солдати і солдатки ЛГБТ «борються за права» та чи набули їхні заклики, засновані на «борзі крові», послідовності в Україні. В такий спосіб, висновки проєкту можуть принести відчутну користь суспільствам у Східній Європі та за її межами, де маргіналізовані меншини борються за рівні права.

Керівниця проєкту в НаУКМА, Тамара Марценюк про проєкт і його роль: «Після Революції Гідності 2013–2014 років ЛГБТ+ рух України став більш видимим, зокрема, і в боротьбі за свої права в контексті євроінтеграційних прагнень нашої держави. Через кілька років після початку російсько-української війни, в 2018 році, було засновано рух ЛГБТ+ військових, який став важливим субʼєктом боротьби за права. Наш міжнародний проєкт якраз має на меті вивчити аспекти видимості ЛГБТ+ військових, їхню боротьбу за громадянські права та ставлення українського суспільства до цих явищ».